Завершення глобалізації, розрахунок фінансових активів, нетрадиційні активи можуть стати порятунком

Від початку Другої світової війни до другого обрання Трампа ми стали свідками безпрецедентного супербулингу. Цей тривалий зростання сформував кілька поколінь пасивних інвесторів, які звикли вважати, що "ринок ніколи не помиляється" та "лише зростає, а не падає". Але цей бенкет вже закінчився, і багато хто незабаром зіткнеться з ліквідацією.

Як ми дійшли до цього?

Цей супербик, який триває з 1939 по 2024 рік, не є випадковим, а є результатом низки структурних змін, які повністю перебудували світову економіку, причому США завжди залишалися в центрі.

Після Другої світової війни піднялася як глобальна супердержава

Друга світова війна перетворила США з середньої держави на беззаперечного лідера "вільного світу". До 1945 року США виробляли понад половину світових промислових продуктів, контролювали третину світового експорту та володіли приблизно двома третинами світових золотовалютних резервів. Ця економічна гегемонія заклала основу для зростання на наступні десятиліття.

На відміну від ізоляціонізму після Першої світової війни, США після Другої світової війни активно взяли на себе роль глобального лідера, сприяючи створенню ООН і реалізуючи "План Маршалла", інвестуючи понад 13 мільярдів доларів у Західну Європу. Це була не просто допомога — інвестуючи в відновлення країн після війни, США створили нові ринки для своїх товарів, одночасно встановивши своє культурне і економічне домінування.

Розширення робочої сили: жінки та меншини

Під час Другої світової війни близько 6,7 мільйона жінок увійшли на ринок праці, що призвело до збільшення частки жінок у трудовій діяльності майже на 50% за короткий проміжок часу. Хоча після війни багато жінок залишили свої робочі місця, ця масова мобілізація назавжди змінила соціальне сприйняття зайнятості жінок.

До 1950 року тенденція масової зайнятості одружених жінок ставала все більш очевидною, і рівень участі жінок у трудовій діяльності в більшості вікових груп зріс на небувалі 10 відсоткових пунктів. Це не просто виняток воєнного часу, а початок радикальної зміни економічної моделі США. Політика "заборони на шлюб" (, що забороняла одруженим жінкам працювати, ) була скасована, зросла кількість неповних робочих місць, відбулися технологічні інновації в домашньому господарстві, а також зросла рівень освіти, що сприяло переходу жінок з тимчасових працівників до довгострокових учасників економічної системи.

Міноритарні групи також демонструють подібні тенденції, поступово отримуючи більше економічних можливостей. Ця експансія робочої сили ефективно підвищила виробничі можливості США, підтримуючи десятиліття економічного зростання.

Перемога Холодної війни та хвиля глобалізації

Холодна війна сформувала політичну та економічну роль США після Другої світової війни. До 1989 року США уклали військові альянси з 50 країнами та розмістили 1,5 мільйона військовослужбовців у 117 країнах світу. Це було не лише для військової безпеки, а й для встановлення економічного впливу США на глобальному рівні.

Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році США стали єдиною супердержавою у світі, вступивши в епоху, яку багато хто вважає однополярним світом. Це не лише перемога ідеології, але й відкриття світових ринків, що дозволило США домінувати в глобальній торговій структурі.

У 1990-х роках до початку 21 століття американські компанії активно розширювалися на нові ринки. Це не було природним еволюційним процесом, а результатом тривалого вибору політики. Наприклад, у країнах, де в період Холодної війни втручалися певні розвідувальні агентства, імпорт з США значно зріс, особливо в галузях, де США не мали очевидних конкурентних переваг.

Західний капіталізм переміг східний комунізм не лише завдяки військовим або ідеологічним перевагам. Західна система вільної демократії є більш адаптивною і змогла ефективно налаштувати економічну структуру після нафтової кризи 1973 року. "Шок Волькера" 1979 року перетворив американську глобальну фінансову гегемонію, зробивши світові капітальні ринки новим двигуном зростання США в постіндустріальну епоху.

Ці структурні зміни—підйом до супердержави після Другої світової війни, включення жінок та меншин до робочої сили, а також перемога в холодній війні—разом сприяли цій безпрецедентній супербульбі фінансових активів. Однак основне питання полягає в тому, що ці зміни є одноразовими подіями, які не можна повторити. Ви не можете змусити жінок знову увійти до робочої сили, ви не можете знову перемогти Радянський Союз. А зараз обидві партії просувають деґлобалізацію, ми свідчимо, як остання підтримка цього наддовгого циклу зростання зникає.

Що станеться далі?

Проте, на жаль, кожен молиться, щоб ринок повернувся до історичної норми. Загальна думка на ринку така: ситуація погіршиться, а потім центральний банк знову вливе гроші, і ми зможемо продовжувати заробляти... але реальність така: ця група людей прямує до різниць.

Бичачий ринок останнього століття базується на ряді незворотних подій ( неможливо продовжити бичачий ринок ), і навіть деякі з цих факторів починають змінюватися.

• Жінки більше не будуть масово виходити на ринок праці: насправді, з підвищенням народжуваності, яке просувається елітами, участь жінок у трудовій діяльності може зменшитися.
• Меншини не будуть знову масово залучені на ринок праці: насправді, позиція демократів щодо імміграційної політики майже така ж жорстка, як і у республіканців, що стало міжпартійним консенсусом.
• Ставки знову не знизяться: насправді, кожен обраний лідер добре знає, що інфляція є найбільшою загрозою для їх повторного обрання. Тому уряди країн будуть всіляко намагатися уникнути зниження процентних ставок і повторної інфляції.
• Ми не будемо подальшої глобалізації: насправді, Трамп рухається в абсолютно протилежному напрямку. І демократи можуть повторити цю політику на наступних виборах (. Не забувайте, що більшість політики Байдена безпосередньо скопійовані з політики Трампа за його перший термін ).
• Ми більше не виграємо ще одну світову війну: насправді, здається, що ми навіть можемо програти наступну війну. У всякому разі, я не хочу перевіряти цю гіпотезу.

Моя точка зору дуже проста: всі глобальні макроекономічні тенденції, що сприяли зростанню фондового ринку протягом минулого століття, зараз змінюються на протилежні. Як ти думаєш, куди рухатиметься ринок?

Гоблінське містечко

Коли імперія вступає в занепад, дні справді важко пережити – можна запитати Японію. Якщо ви купили на історичному піку індексу Nikkei 225 у 1989 році та тримали до сьогодні, 36 років потому, ваша віддача становитиме приблизно -5%. Це типовий «купити і тримати, страждати безкінечно». Я вважаю, що ми йдемо тим же шляхом.

Найгірше те, що вам слід підготуватися до капітального контролю та фінансової репресивної політики. Те, що ринок не зростає, не означає, що уряд прийме реальність. Коли традиційна грошово-кредитна політика втрачає ефективність, уряд звертається до більш прямих засобів фінансового контролю.

незабаром контроль капіталу

Фінансовий репресив означає забезпечення того, щоб заощаджувачі отримували доходи нижчі за рівень інфляції, щоб банки могли надавати підприємствам і державі дешеві кредити та зменшувати тягар виплат за боргами. Ця стратегія особливо ефективна для урядів, які погашають борги в національній валюті. У 1973 році економісти Стенфордського університету вперше використали цей термін, щоб критикувати політику стримування економічного зростання в країнах, що розвиваються, але сьогодні ці стратегії все частіше з'являються в розвинених економіках.

З огляду на те, що боргове навантаження США перевищило 120% ВВП, можливість повернення боргів традиційними засобами поступово зменшується. А "посібник з фінансового придушення" вже почав виконуватись або тестуватись, зокрема:

• Пряме або непряме обмеження державного боргу та процентних ставок за депозитами
• Уряд контролює фінансові установи та встановлює бар'єри для конкуренції
• Високі вимоги до резервів
• Створення закритого внутрішнього ринку боргових зобов'язань, що змушує установи купувати державні облігації
• Капітальний контроль, обмеження руху активів через кордон

Це не теоретичне припущення, а реальний випадок. З 2010 року федеральна процентна ставка США була нижче рівня інфляції більше ніж 80% часу, що фактично примусово переводить багатство заощаджувачів до боржників (, включаючи уряд ).

Ваш пенсійний рахунок: наступна мета уряду

Якщо уряд не зможе покладатися на друкування грошей для покупок облігацій, щоб знизити процентні ставки та уникнути боргової кризи, вони звернуться до ваших пенсійних рахунків. Я цілком можу уявити майбутнє: 401(k) та інші податкові пільгові рахунки будуть примусово вимагати все більше "надійних" державних облігацій. Уряд більше не потребує друкувати гроші, їм просто потрібно буде безпосередньо привласнити наявні кошти в системі.

Це саме те, що ми спостерігали в сценарії за останні кілька років:

• Заморожені активи: У квітні 2024 року уряд підписав закон, який надає право конфіскувати резервні активи певної країни в США, створюючи прецедент, коли уряд може в будь-який час заморожувати валютні резерви. У майбутньому ця практика може бути спрямована не лише проти геополітичних супротивників.
• Протест под自由车队某国: уряд заморозив приблизно 280 банківських рахунків без погодження суду. Фінансові чиновники визнали, що це не лише для того, щоб перервати фінансові потоки, але й з метою "залякати" протестувальників і впевнитися, що вони "приймуть рішення покинути". Коли їх запитали, як замороження рахунків впливає на невинні сім'ї, відповідь уряду була: "Вони просто повинні піти."

Золото сильне примус і контроль

Це не дивно, історія США сповнена подібних дій:

У 1933 році певний уряд видав адміністративний указ, що зобов'язував громадян здавати золото, інакше їм загрожувало ув'язнення. Незважаючи на обмеженість правозастосування, вищий суд підтримав право уряду на конфіскацію золота. Це не була "добровільна програма закупівлі", а "примусове вилучення багатства", просто упаковане під виглядом торгівлі за "справедливою ринковою ціною".

Здатність уряду до моніторингу швидко зросла після подій 11 вересня. Один закон надав уряду майже необмежені повноваження для моніторингу міжнародних комунікацій громадян. Інший закон дозволяє уряду щодня збирати всі телефонні записи громадян. Одна стаття навіть дозволяє уряду збирати ваші записи про читання, навчальні матеріали, історію покупок, медичні записи та особисту фінансову інформацію без будь-яких обґрунтованих підозр.

Проблема не в тому, чи "фінансовий тиск прийде", а в тому, "наскільки серйозним він буде". У міру посилення економічного тиску через деглобалізацію контроль урядів над капіталом лише ставати більш прямим і суворим.

Золото та біткойн

Місячний графік золота з 1970 року є найсильнішим свічковим графіком у світі.

На основі методу виключення найкращий фінансовий актив для покупки став очевидним — вам потрібен актив, що не має історичної кореляції з ринком, важко підлягає конфіскації з боку уряду та не контролюється західними урядами. Я можу назвати два, один з яких за останні 12 місяців зріс на 60 тисяч мільярдів доларів США. Це найочевидніший сигнал бичачого ринку.

Глобальна гонка за золотими резервами

Деякі країни швидко збільшують золоті резерви, щоб реагувати на зміни в глобальному економічному ландшафті:

• Країна: У січні 2025 року наростила запаси золота на 5 тонн, протягом трьох місяців чистий купівельний обсяг, загальний обсяг досягнув 2,285 тонн.
• певна країна: контролює 2,335.85 тонни золота, стаючи п'ятою за величиною країною у світі за запасами золота.
• Якась країна: займає восьме місце у світі, володіє 853,63 тоннами та продовжує нарощувати запаси.

Це не випадкова дія, а стратегічне розташування. Після того, як одна група заморозила валютні резерви певної країни, на це звернули увагу центральні банки всього світу. Дослідження, проведене серед 57 центральних банків, показало, що 96% респондентів вважають репутацію золота як захисного активу мотивом для подальших інвестицій. Коли активи, номіновані в доларах, можуть бути заморожені одним рухом, фізичне золото, що зберігається в межах країни, стає надзвичайно привабливим.

Лише в 2024 році, одна країна збільшила свої запаси золота на 74,79 тонни, що становить приріст у 13,85%. Запаси золота цієї країни зросли на 89,54 тонни, приріст наближається до 25%. Навіть така маленька країна, як ця, у січні 2025 року також збільшила