Явища внутрішньої конкуренції не обмежуються лише галуззю сонячної енергії та літієвих акумуляторів, галузь сталевої промисловості також стикається з цим викликом. У професійному середовищі активно обговорюють цю тему.

Серйозна гомогенізація сталевих продуктів призводить до того, що компанії змушені часто вступати в цінові війни заради захоплення частки ринку. Ще більш серйозною є ситуація, коли в умовах недостатнього попиту деякі компанії, заради мізерного прибутку, навіть починають ігнорувати екологічні стандарти та якість продукції. У таких умовах ті, хто дотримується високих стандартів, якісні сталеливарні заводи, навпаки, страждають від високих витрат і низького прибутку.

З річного звіту Baosteel видно труднощі в галузі. У річному звіті за 2023 рік зазначено, що «ситуація важка, але все ще є зростання», а в річному звіті за 2024 рік вказано, що «виклики посилюються, попит недостатній». Це свідчить про те, що сталевий сектор перейшов з початкової стадії низхідного циклу в більш складну фазу, загальний прибуток суттєво знизився, проявляючи ознаки «зменшення обсягів, оптимізації наявних ресурсів», а тиск на ведення бізнесу помітно зріс.

У зв'язку з цією ситуацією, антиволюнція стала неминучим вибором для сталевої промисловості. Центральний уряд все більше звертає увагу на цю проблему, рівень просування також постійно підвищується. Представники фінансової сфери вважають, що реформа зі сторони пропозиції у сталевій промисловості буде прискореною.

У майбутньому металургійна промисловість має шанс на циклічне зростання та відновлення з дна. Шлях цієї чергової реформи зі сторони пропозиції стає все більш зрозумілим:

По-перше, контроль за виробництвом стане більш детальним, буде застосовано диференційовану стратегію, яка базується на ефективності підприємств та відповідності екологічним стандартам. Це не лише дозволить контролювати загальну пропозицію, але й прискорить ліквідацію застарілих і малоефективних потужностей.

По-друге, держава буде сприяти інтеграції галузі, заохочувати об'єднання підприємств, підвищувати концентрацію в галузі для покращення поточної хаотичної конкурентної ситуації.

Крім того, політика буде заохочувати сталеливарні підприємства розвиватися в напрямку високих технологій, йти в ногу з оновленням виробничої сфери, уникати однорідної конкуренції та створювати власні особливості.

Очікується, що до другої половини 2025 року, на фоні боротьби з внутрішньою конкуренцією, політика контролю обсягу виробництва в сталевій промисловості може бути реалізована. Оскільки цикл запасів знаходиться на низькому рівні, якщо ринкові очікування зможуть поліпшитися, цикл запасів може покращитися, в результаті чого баланс між попитом і пропозицією в галузі може бути досягнуто.

Ця трансформація сталевої промисловості стосується не лише розвитку самої галузі, але й є відображенням оновлення китайської виробничої індустрії. Завдяки реформам з боку пропозиції та структурним змінам в галузі, сталевий сектор має шанси вийти з ситуації внутрішньої конкуренції та отримати нові можливості для розвитку.