Нові технології — від телеграфу та телефону до інтернету — незмінно породжували нові побоювання щодо майбутнього приватності. Блокчейни не стали винятком, а питання приватності у блокчейнових технологіях часто хибно трактують: їх сприймають або як загрозу через надмірну прозорість, або як притулок для злочинності.
Однак справжній виклик полягає не у виборі між приватністю і безпекою, а у створенні технічних та юридичних інструментів, які забезпечують обидва аспекти. Вже нині впроваджуються масштабовані рішення для захисту приватності — від zero-knowledge proof-систем до сучасної криптографії. Захист приватності в блокчейні — це не лише фінанси: він відкриває можливості для цифрової ідентифікації, геймінгу, штучного інтелекту та багатьох інших сфер, що приносять користь користувачам.
З огляду на нещодавнє ухвалення закону США про стабількоїни, потреба у приватності блокчейнів стала як ніколи гострою. Стабількоїни відкривають шлях до залучення мільярдної аудиторії у криптовалютну екосистему. Однак, щоб користувачі відчували себе впевнено, оплачуючи криптовалютою як щоденне споживання, так і, наприклад, медичні послуги, їм потрібна гарантія приватності своїх onchain-операцій. Зараз час не для створення міфів, а для спільного розвитку індустрії.
Дискусія про приватність ведеться давно, і відповідь незмінна: майбутнє приватності визначають не міфи, а інновації.
Правда: Майже за століття до появи інтернету революції у сфері комунікацій наприкінці XIX століття дали поштовх формуванню права на приватність у США. Підприємці створили технології, які дозволяли безпрецедентно швидко передавати інформацію — новини, слова, фото та інші медіа — включно з першими комерційними телеграфами, телефоном, друкарською машинкою, мікрофоном тощо. Історикиня Сара Айго відзначає, що у США того часу «дебати щодо приватності йшли поряд із появою нових засобів зв’язку», а отже виникали нові питання: чи мають право ЗМІ використовувати імена або зображення інших осіб для торгівлі? Чи може поліція прослуховувати телефони або використовувати фотографії й відбитки для створення реєстрів злочинців?
Вже невдовзі після появи цих технологій юридична спільнота почала розмірковувати над викликами для приватності. У 1890 році майбутній суддя Верховного суду США Луїс Брандейс і його колега Семюел Воррен опублікували статтю «Право на приватність» у Harvard Law Review. У ХХ столітті закони про приватність еволюціонували у законодавстві, деліктному та конституційному праві. Лише через понад століття після тієї публікації, у 1993 році, з’явився перший масовий інтернет-браузер Mosaic — і питання приватності знову набули актуальності у цифрову епоху.
Правда: Брак приватності на початку розвитку інтернету суттєво гальмував його популяризацію. До появи мережі приватність була значно вищою. Як наводить Саймон Сінг у The Code Book, піонер криптографії Вітфілд Діффі зазначив: коли ухвалювали Білль про права, «будь-які двоє могли спокійно поговорити наодинці — рівень конфіденційності, якого нині не має ніхто». Також люди могли здійснювати анонімні фінансові операції з товарами чи готівкою, що сьогодні у цифрових транзакціях практично неможливо.
Розвиток криптографії зменшив побоювання та дав поштовх технологіям, які дозволяють безпечно обмінюватися конфіденційними цифровими даними та надійно їх захищати. Криптографи, зокрема Діффі, передбачали: користувачі вимагатимуть базового рівня приватності. Тому було розроблено асиметричні протоколи відкритих ключів. Саме на цих інструментах ґрунтується електронна комерція й захист даних зараз; вони ж дозволили створити й інші конфіденційні цифрові механізми, застосовувані у блокчейнах.
Створення HyperText Transfer Protocol Secure (HTTPS) — наочний приклад інструмента, який дозволив інтернету розвиватися. Раніше користувач (клієнт) взаємодіяв із сервером через протокол HTTP без шифрування, і дані могли бути перехоплені зловмисниками. Лише згодом компанія Netscape запровадила HTTPS, додавши шифрування і захистивши чутливі дані користувачів. Це зробило можливим надсилання банківських реквізитів та приватне спілкування онлайново.
Завдяки таким засобам, як HTTPS, користувачі стали легко ділитися даними — іменами, адресами, датами народження чи номерами соціального страхування — через онлайн-сервіси. Це сприяло тому, що цифрові платежі стали найпопулярнішим методом оплати у США. Великі компанії теж беруть на себе ризики щодо обробки й захисту цієї інформації.
Такі зсуви у поведінці та процесах відкрили нові цифрові застосування: від месенджерів до інтернет-банкінгу й e-commerce. Тепер онлайн-активність — ключова частина економіки, вона породжує нові формати комунікації, розваг, нетворкінгу тощо.
Правда: Публічні транзакції у блокчейні відкрито фіксуються у спільному цифровому реєстрі, тому вони псевдонімні, а не анонімні. Це принципова різниця. Псевдонімність була поширеною у США ще з часів Бенджаміна Франкліна — він публікувався як «Silence Dogood», а Гамільтон, Джей і Медісон використовували «Publius» у The Federalist Papers.
Користувачі спілкуються через адреси гаманців із унікальними алгоритмічно згенерованими символами (ключами), а не через імена чи ідентифікатори. Відмінність між псевдонімністю та анонімністю має вирішальне значення для розуміння прозорості блокчейнів. Хоч символи адреси не дають миттєвої ідентифікації, власник ключа на практиці має значно меншу приватність, ніж часто припускають. Криптоадреса може слугувати як юзернейм, email, номер телефону чи банківський рахунок. Після першої взаємодії контрагент може зв’язати псевдонімну адресу з особою, відкривши повну onchain-історію і навіть встановивши особистість. Наприклад, коли магазин приймає криптовалюту, продавці можуть побачити, де ще клієнт купував, і які активи має (принаймні в межах конкретного гаманця, адже досвідчені користувачі використовують декілька гаманців і інструментів). Аналогія — оприлюднення всієї історії витрат за карткою.
У White Paper Bitcoin цю загрозу підкреслено: «Якщо особу власника ключа розкрито, це дозволяє співвідносити й інші його транзакції». Віталік Бутерін, співзасновник Ethereum, також писав про складнощі, пов’язані з «публічністю значної частини життя для будь-кого», та пропонував «privacy pools» — використання zero-knowledge proofs для підтвердження чистоти коштів без розкриття повної історії транзакцій. Тож багато компаній працюють над такими рішеннями — і не лише для захисту приватності, а й для створення інноваційних застосувань, які інтегрують приватність з унікальними властивостями блокчейну.
Правда: Дані урядових і аналітичних структур США показують, що частка криптовалют у незаконних операціях менша, ніж частка фіатних валют і традиційних фінансових інструментів, а злочинна активність займає незначну частку блокчейн-трафіку (див. тут і тут). Такі дані послідовно фіксують вже кілька років. Ба більше, із розвитком технологій частка незаконної активності у блокчейнах знижується.
Відомо, що в перші роки існування Bitcoin значна частка його операцій була пов’язана із нелегальними діями. Як наводить Девід Карлайл з посиланням на Сару Майкельджон, «основна адреса Silk Road на певному етапі містила 5% усіх біткоїнів, а ця платформа забезпечувала до третини всіх транзакцій з Bitcoin у 2012 році».
Нині екосистема криптовалют інтегрувала ефективні механізми для боротьби із незаконними фінансами, а частка легальних операцій зростає. Згідно з TRM Labs, на нелегальну діяльність у 2024 та 2023 роках припадало менше 1% від загального обсягу криптооперацій (у розрахунку вартості викрадених коштів і переказів на адреси, пов’язані з нелегальними категоріями). Chainalysis та інші аналітичні компанії навели подібні оцінки і за попередні роки.
Також урядові звіти США, особливо від Міністерства фінансів, підтверджують, що ризики нелегальних операцій із криптовалютами нижчі за позаблокчейнову діяльність. Зокрема, у Національній оцінці ризиків-2024, Оцінці ризиків DeFi та Оцінці ризиків NFT підкреслено: переважна більшість відмивання грошей, фінансування тероризму тощо відбувається через фіат і традиційні інструменти.
Крім того, прозорість багатьох блокчейнів (див. Міф №3) значно спрощує роботу правоохоронців. Шляхи нелегальних коштів публічно простежуються до точок виходу (точок обміну) чи гаманців, пов’язаних із зловмисниками. Технології блокчейн-аналізу були ключовими при ліквідації Silk Road, Alpha Bay і BTC-e.
Саме тому нині багато злочинців відмовилися від блокчейнів на користь традиційних методів. І хоча вищий рівень приватності у блокчейні може місцями ускладнювати розслідування, з’являються нові криптографічні рішення, які одночасно захищають приватність користувачів і дозволяють ефективно реагувати на злочини.
Правда: Сучасні криптографічні технології дозволяють поєднувати потреби користувачів у приватності із вимогами держави та регуляторів щодо інформаційної й національної безпеки. До таких методів належать докази з нульовим розголошенням, гомоморфне шифрування, багатосторонні обчислення, диференційована приватність. Докази з нульовим розголошенням особливо перспективні для балансу інтересів. Вони дозволяють і стримувати злочинність, і захищати громадян від масового стеження.
Докази з нульовим розголошенням — це криптографічний процес, коли одна сторона доводить іншій істинність твердження, не розкриваючи нічого, крім самого факту істинності. Наприклад, довести, що є громадянство США, можна через докази з нульовим розголошенням без демонстрації документів. Це дає змогу підтвердити факт, не розкриваючи зайву особисту інформацію (адресу, дату народження тощо).
Такі властивості роблять докази з нульовим розголошенням одним із найкращих інструментів для виявлення й запобігання злочинності за збереження приватності. Згідно з дослідженнями, існує ряд сценаріїв для підвищення безпеки:
Із технологією privacy pools Бутерін та колеги також відстоюють ідею використання доказів з нульовим розголошенням, щоб користувачі могли доказово показувати чистоту своїх коштів, не розкриваючи всю історію. Якщо такі докази подають при обміні криптовалюти на фіат, біржі й інші точки виходу можуть бути впевнені у легальності коштів, і при цьому користувач зберігає приватність своїх операцій у ланцюгу.
Попри критику доказів з нульовим розголошенням у питанні масштабованості, останні технологічні досягнення роблять їх практичними для масового впровадження. Завдяки оптимізації такі рішення стають дедалі ефективнішими. Криптографи, інженери та підприємці постійно вдосконалюють масштабованість і зручність доказів з нульовим розголошенням, роблячи їх дієвим інструментом для правоохоронців і захисту приватності водночас.
Правда: Блокчейни із захистом приватності відкривають цілий спектр як фінансових, так і нефінансових застосувань. Такі технології суттєво розширюють можливості для безпечної цифрової взаємодії у різних сферах. Наприклад:
Цифрова ідентифікація: Приватні транзакції дозволяють вибіркову й перевірену передачу інформації про вік чи громадянство без розкриття зайвих даних. Для пацієнтів це означає підвищення конфіденційності, передаючи лікарям тільки необхідні результати тестів тощо.
Геймінг: Шифрування дає змогу розробникам створювати інтригуючу ігрову динаміку — наприклад, приховувати особливі предмети чи рівні у віртуальному світі до моменту їх відкриття гравцем. Без інструментів приватності блокчейн-ігри були б надто прозорими, і мотивація досліджувати світ падала б.
Штучний інтелект: Приватність у блокчейні відкриває нові можливості для AI: забезпечує зашифровану передачу даних і перевірку моделей без порушення чутливих відомостей.
Фінанси: У сфері фінансів приватність дозволяє застосункам DeFi пропонувати ширший спектр послуг, зберігаючи при цьому безпеку і конфіденційність. Нові децентралізовані біржі можуть використовувати шифрування для підвищення ефективності та справедливості ринку.
Голосування: Для DAO важлива приватність голосування — це запобігає покаранню за непопулярну думку та груповому наслідуванню під час ухвалення рішень.
Це лише частина прикладів; як і у випадку з інтернетом, додавання приватності відкриває шлях для нових сценаріїв застосування.
Дискусія про приватність — хто нею володіє, як її захищають і коли її втрачають — ведеться ще до появи цифрової епохи. Кожна технологічна інновація — телеграф, телефон, камера, друкарська машинка — ставала приводом для суспільних дискусій, що впливали на цілі покоління.
Вважати, що виключно блокчейни становлять загрозу приватності або можуть бути надмірно небезпечним інструментом, — це неправильне розуміння як історії, так і технологій. Як шифрування й криптографічні протоколи забезпечили захист онлайн-комунікацій і торгівлі, так і сучасні технології захисту приватності, зокрема докази з нульовим розголошенням та просунуті методи шифрування, пропонують практичні шляхи збереження приватності, дотримання норм та боротьби з незаконними фінансами.
Головне питання не в тому, чи змінюють інновації сутність приватності, а в тому, чи впровадять технологи та суспільство нові рішення і практики. Приватність не втрачається — вона змінюється, щоб відповідати ширшим і прагматичним суспільним потребам. Як і в усі попередні технологічні революції, питання цього часу — як саме.
(Повна версія з усіма посиланнями доступна тут.)
Девід Свердлов — Партнер з регуляторних питань a16z crypto, раніше — асоційований юрист у Baker McKenzie і Jones Day. Юридичну освіту (JD) здобув у Cornell Law School, ступінь бакалавра — в University of California, Berkeley.
Айден Славін — Партнер з політики a16z crypto, відповідає за просування глобальної web3-стратегії фірми. До приєднання до a16z crypto очолював криптополітичні ініціативи в урядовому та приватному секторах у рамках Всесвітнього економічного форуму (DAO, децентралізована ідентифікація, метавсесвіт). До цього керував створенням стандартів і управлінням децентралізованими ідентифікаторами.
Викладені у цій публікації погляди належать виключно окремим співробітникам AH Capital Management, L.L.C. («a16z») і не є позицією всієї компанії a16z чи її афілійованих осіб. Інформація взята з джерел, які вважаються надійними, зокрема від портфельних компаній фондів під управлінням a16z, але компанія не перевіряла її незалежно та не гарантує її достовірність чи відповідність певній ситуації. Матеріал також може містити сторонню рекламу; a16z не перевіряла таку рекламу й не схвалює рекламний контент.
Матеріал має суто інформаційний характер і не є юридичною, бізнесовою, інвестиційною чи податковою порадою. З усіх питань звертайтеся до власних фахівців. Згадки про цінні папери чи цифрові активи наведені виключно для прикладу й не є інвестиційною рекомендацією або пропозицією інвестиційних послуг. Матеріал не адресований жодним інвесторам і не може бути підставою для інвестицій у фонди під керуванням a16z. (Інвестування можливе лише після ознайомлення з повним меморандумом, підпискою та відповідною документацією.) Згадки про інвестиції або портфельні компанії не є вичерпним переліком усіх проектів a16z, і майбутній прибуток не гарантується. Повний перелік інвестиційних проектів Andreessen Horowitz (окрім тих, розголошення яких не дозволяє емітент, а також неанонсованих інвестицій у публічно торговані цифрові активи) доступний за посиланням https://a16z.com/investments/.
Графіки та діаграми подано лише для інформації — їх не варто використовувати для ухвалення інвестиційних рішень. Дані про минулі результати не гарантують майбутньої динаміки. Матеріал актуальний лише на вказану дату. Будь-які прогнози, оцінки чи думки можуть змінюватися без попередження та відрізнятися від точки зору інших експертів. Для детальнішої інформації див. https://a16z.com/disclosures.